Колонка.

Повний список книжок, рекомендовних читачами рейтингу "Читають всі"

Кращою відповіддю на питання "Що читати?" є рекомендації інших читачів. Пропонуємо вашій увазі результати опитування користувачів Facebook "Найкраща книга 2011". Сайт "Автура" виступив одним з організаторів цього рейтингу читацьких симпатій.

Сайти "Автура", "Буквоїд" та "Букленд" започатковують щорічний рейтинг "Читають всі" в соцмережі Фейсбук.

Основна загадка цієї книги для мене в тому, як вона сама знаходить собі людей, які нею опікуватимуться. Як, власне, сама знайшла колись мене.

Рух “Cleart” (“Чисте мистецтво”) - спільнота незалежних діячів мистецтва, які активно підтримують і розповсюджують ідею “нового чистого мистецтва”, вільного від наркотиків і алкоголю. Навіщо створено цей рух?

Наведу декілька симптомів перетворення прозаїка на троля. Список не повний. - Ви переконані, щоАвтор Д. замолодий. Що він може Вам розказати? - А Автор Б. – старий пеньок. Чим він може Вас здивувати? - Для змістовної критики на вісім сторінок нової книжки авторки К. Вам досить лише почути її назву. - Коли Ваш критичний допис потрапляє до рук сторонньої людини, вона довго не може визначитися, присвячено його літературі, чи все ж таки фізіології.

Навіть неперевершеним одеситам з так званої Юго-Западної школи російської літератури для того, щоб довести, що фраза Бабеля «папаша випівайтє і закусивайтє, пусть вас нє волнуєт етіх глупостєв» написана за всіма правилами одеської граматики, довелося чи не всім кагалом переселитися до тієї ж Москви. Катаєв, Ільф з Петровим, Бабель, Багрицький, Олеша. І цьому є якесь розумне пояснення. І навіть, як завжди, не одне, а декілька. Оскільки мова – основний інструмент літератора, зараз саме про мовний аспект.

Після книжки Мелвілла «Білий бушлат» в Північно-Американських Сполучених Штатах розгорнулася ціла кампанія за відміну тілесних покарань на флоті. Бо справді нелогічно, коли одна вільна людина-офіцер дає канчуків інішій вільній людині-матросу, а потім вони зустрічаються на прийомі в губернатора штату, куди запросили і одного, і другого. Цікаво, що подібне поводження на російському флоті Мелвілл, для контрасту, вважав цілком логічним – там пани шмагали своїх кріпаків, які не могли бути обраними до парламенту. Але чому таке може бути у вільній країні?

Тож усі розчарування в самвидаві пов’язані зазвичай з невмінням автора-початківця правильно визначити необхідний наклад, який легко розійдеться поміж друзями-родичами-знайомими-знайомими друзів-друзями знайомих тощо. Пропоную молодому графоманові просто сісти і виписати в стовпчик тих людей, яким він подарував би свою книжку за будь-яких обставин, і навіть мови не може бути, щоб не подарувати, а там вже хай читає, хай не читає, хай що хоче те й робить. При цьому потім не варто ображатися, якщо той знайомий таки робитиме з нею оте що хоче, навіть рибу загортатиме.

Якщо ж про обов’язковість макетування, коректури й літредагування будь-якого тексту ви почули оце щойно, просто йдіть здаватися до якогось видавництва, бо зрозуміло, що ваші шанси знайти серед знайомих того, хто б зробив це професійно, прямують до нуля.