В колодязі минулого.

 
В колодязі минулого
Книжки за жанрами

Всі книжки (1579)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

03.12.2012

Рецензія на книжку:
Л.Денисенко. Відлуння, від загиблого діда до померлого : роман

Сьогодні на сайті

СМС святкує день народження - британські ЗМІ

Pause ticker
Previous item
Next item

В колодязі минулого: рецензія на книгу "Відлуння: від загиблого діда до померлого"

Ольга Герасим'юк

Телеведуча, член журі

Останнє поновлення: Четвер, 29 листопада, 2012 p., 14:45 GMT 16:45 за Києвом

Facebook
Twitter
Поділитися
Надіслати поштою
Друкувати

Цього разу вона - німкеня.

Вона в тоскному очікуванні кохання. А також - в пошуку родини - хоч у неї є й брат, якого, на відміну від неї , люблять мама й тато, що, згуртувавшись ,приховують від неї якусь правду. Вона в пошуку якоїсь страшноі правди - адже, виявляється, її дід не загинув, вооючи на Житомирщині, а збожеволів, бо, як з'ясується потім, йому здалося, що він єврей....
Теґи

Література,
Книга року ВВС

Вона часто п'є, займається сексом чортзна з ким і чортзна нащо, випробовує вишукані форми статевого задоволення під музику Лятошинського, на якійсь сторінці іі мацає якийсь сексуально стурбований Сергій, але то - милі пустощі, що не обурюють її європейську сутність, в дорогому колі новоявлених українських друзів, з якими так славно напитися й накуритися під філософські роздуми про те, що "за умов постійної окупації України, поглинання її іншими імперіями і використання тільки як додаткової території, виживали тільки боягузи, зрадники та пристосуванці. Героїв вбивали. Сміливих витравлювали". Напитися й накуритися від усвідомлення себе нащадком слабких духом... Це навіть логічно...

Вона легко приймає в себе всю дивакуватість українців, що теж виявляються не зовсім українцями, вона протягом книжки зустрічає просто натовпи якихось людей, що з'являються, даються їй до яскравого опису- й зникають назавжди, вже використані і непотрібні сюжету... В принципі, це може дратувати в книжці, але зовсім не дратує в житті, до якого приглядаєшся. Може, там не буває таких фатальних стариганів-хакерів-вбивць, що сканують пошту отаких нарваних і чутливих март, як наша героіня.... Може, це й не так важливо... Адже тут не зовсім про війну, здається... Тут про те, що коли ти зазирнеш на дно колодязя, яким є твоє минуле, - побачиш там усіх чортів, усі тіні, усіх дереків, вагітних не знати від кого ханн, якихось божевільних фанатів Карлсона, що не знати чого присутні в твоєму житті, потопельників в тому колодязі- повісельниць з шовковими шарфами на передавлених шиях, усі десятки й сотні мільйонів випадкових вражень - те, що не оживити й не виправити.... І тоді ти рвучко піднімаєш обличчя до сонця, щоби тепер відчайдушно й вдячно пожити майбутнім, відірвавшись від минулого, яке могло потягнути туди...

Найближча мені в книжці ідея - прийняти інакшого й полюбити, - те, без чого в нашому колодязі зараз так холодно, моторошно, самотньо й безлюбовно.

Ольга Герасим"юк

(Джерело: Бібісі Україна. Спец.проект - Книга року бібісі)

Реклама
Rambler's Top100