Покажіть нам шляхи виходу.

 
Покажіть нам шляхи виходу
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково
, але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

15.11.2013

Рецензія на книжку:
О.Апальков, Крим Анатолій, Карачун Оксана. "Склянка Часу*Zeitglas", №67 : літературно-мистецький журнал
(Переклад: Хомутина Хельга, Цай Любов)

Про твір Єрко Красовського «Покидьок», журнал СЧ№67
Сюжет твору нагадує настроєвий короткометражний фільм із претензією на філософічність. Що він відкриває нам? Багаті і злиденні. Контраст. Те, що в літературознавстві називають «соціальним детермінізмом». Реалістичний, подекуди натуралістичний стиль. Ну гаразд, експресіоністичний – ближче до сучасності. Автор поволі привідкриває для чепурненьких обивателів, спраглих до цікавого, інтригуючого сюжету і читацького осяяння від несподіваної розв’язки, світ того, що ми байдуже називаємо «соціальним дном». Про інтригу автор не дбає – навіть самогубство одного із персонажів цілком органічно і подекуди передбачливо вписується в загальну картину оповіді. Нічого не відбувається, нічого не змінюється. Багаті і злиденні. Нагнітання мороку, слизький ком зла. Деякі сцени, як на мене, композиційно зайві і свідчать більше про нагнітання заради нагнітання. Щоправда, як читач я не зрозуміла – навіщо? Передати психологію «маргінальних елементів»? Показати нестерпну безвихідь такого буття? Убогість і примітивність «багатих» і відразу до «злиденних», до яких, менше з тим, викликає якесь не те що співчуття, але бодай розуміння? Як на мене, психологію персонажів треба виписувати повно і не робити одних персонажів картонних,а інших – повнокровних.
Отже, «покидьки» - повнокровні, а «багаті»- картонні. Одна-дві деталі, щоб трохи розкрити і їх, «багатих» (окрім довгих ніг і шкіряної папки, щось місткіше), і буде «вірю». Читаючи, я, звичайно, не могла не згадати «Сталінку» Олеся Ульяненка. Але чим вона якісно краща за задумом і художньою майстерністю, ніж «Покидьок»? Автор пропонує вихід у безвиході. У романі це, хай як дивно, Бог. Це не значить, що автор має вплітати в тканину тексту релігійні мотиви як елемент спасіння і посилати промені тепла, ні. Але автор має запропонувати вихід. Він не має задовольнятися звичайним описом, навіть психологічно довершеним. Атмосфера-бруд, моторошність,співчуття, безвихідь – це вже було. Покажіть нам шляхи виходу, і це буде значно вищий рівень письма. Не сприймайте написане як критику, це просто суб’єктивне побажання. Твір знайшов відгук у моєму читацькому серці, тому так і розпалив словесно. Талант автора дозволяє вести про твір предметну розмову. Бо говорити про те, що твір написано добротно, переконливо, мова відповідна, дрібні сюжетні переходи з думки на думку,з картини на картину – вдалі, не натягнуті і ще про багато плюсів, якось не випадає, бо це просто очевидно.
Щиро бажаю успіхів автору і нових творчих звершень!
JulyKo

JulyKo

(Джерело: Кассиопея)

Реклама
Rambler's Top100