«Октава» допоможе квоті.

 
«Октава» допоможе квоті
Книжки за жанрами

Всі книжки (1588)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

01.07.2015

Рецензія на книжку:
Апалькова Ірина, Шеверного Маргарита, Охріменко Віктор. Октава : Музичний альманах
(Переклад: О.Апальков)

Музичний альманах
«Октава»
Видавництво "Склянка часу"
Канів – 2015



Видавництво і часопис «Склянка часу» вже не один рік знайомить своїх читачів з поезією і прозою, як авторів-професіоналів, так і аматорів письменництва, чим вносить свій вклад в підтримку літературного процесу в Україні.
«Склянка часу» підтримує також і художників, публікуючи ілюстрації, репродукції картин і графічних робіт.
Тому вірним і логічним кроком стала спроба висвітлення і музичної творчості декого з ентузіастів композиторства. Було запропоновано надсилати матеріали для альманаху «Октава», а потім і видано збірку нарисів не про столичних «звьоздних» знаменитостей, а про музикантів, композиторів, так би мовити, першого ешалону.
Читаючи збірку, не раз ловив себе на думці який же талановитий у нас народ, він може творити і завдяки сприятливим умовам і всепереч несприятливим.
В кожному нарисі на двох-трьох сторінках стисло розповідається про творчу чиюсь творчу долю, часто подвижницьку працю.
Ось розповідь про сільського ді-джея, який зумів створити в звичайному клубі дійсно епіцентр молодіжного життя.
Ось юний талант, вражений технікою біт-боксу заокеанського майстра, самотужки засвоїв її, почав виступати на сцені, а згодом став створювати власні танцювальні композиції.
Хтось разом з групою ентузіастів створив джазовий колектив і започаткував музичий фестиваль.
Хтось організував ряд музично-пісеннних проектів, в тому числі і для людей з обмеженими фізичними можливостями, стимулював їх сценічні виступи, успішно проводить арт-терапію – досить ефективний метод лікування і реабілітації інвалідів.
Один ентузіаст керує ансамблем, другий оркестром, третій хором.
Комусь пощастило активно працювати «вживу» в організованих гуртках, центрах, музичних студіях, школах мистецтв, будинках народної творчості.
Комусь вдалося знайти середовище однодумців в віртуальному просторі і там намагатись самореалізовуватись.
Деякі самодіяльні композитори створюють пісні разом з місцевими поетами і виступають перед земляками на концертах, тематичних вечорах.
Є й такі, що приймають участь в конкурсах, фестивалях, музичних проектах, на гастролях, виступають на радіо і телебаченні.
Дехто з композиторів розповідає про особливості своєї музичної творчої «кухні». А Ігор Тилик, Віктор Николишин ділиться цікавими філососькими роздумами про природу музичної творчості, процес творення.
В нарисах перераховуються досягнення, творчі здобутки того чи іншого митця – концерти, збірки, презентації, аудіо-диски, окремі твори.
Цікавим і логічним є й присутність в збірнику «Октава» нот пісень після кожного нарису. Дещо з доробку композиторів, згаданих в збірнику вдалося знайти і послухати (хвала Інтернету).
І подумалось мені знову після прочитання альманаху – подібні видання, як повітря потрібні для розвитку, розширення літературно-мистецького, музичного середовища в Україні.
Це на просто незаповнена ніша, це незаповнене море, яке нам, українцям, є чим заповнити.
Тим паче, що тепер віце-прем’єр-міністр і міністр культури України Кириленко ініціює введення обов’язкової квоти трансляції в ефірі українських пісень до 75%. Донедавна діяла квота, яка зобов'язувала теле- і радіо-канали транслювати не менше 50% україномовної продукції. Проте, радіостанції в Україні («українськими» їх назвати язик не повертається) усі квоти дуже легко обходили: наприклад, «крутили» виключно україномовні пісні в проміжку десь від 2 ночі до 6 ранку, формально дотримуючись законодавчих вимог. Таке собі «ѓетто-мюзик». Більше того, до радіостанцій, які повністю ігнорували виконання квот («Радіо-шансон», « Рускоє Радіо», «Наше радіо», «Ретро FM», «Шарманка») в час, коли йде війна з Росією, додаються нові (наприклад, «Радіо Пятніца»), яке транслює виключно низькопробну російськомовну попсу.
Щодо телеканалів, то україномовний продукт тут можна знайти ще рідше. А все те, що цілими днями транслюють теле- та радіостанції приводить лише до деградації. Проблема в тому, що власниками українських медіа є неукраїнці. Всім музичним гуртам, котрі творять сповнене національної ідеї мистецтво взагалі закрито шлях до теле- чи радіоефіру.
Можливо цього разу, коли в горнилі війни в Україні нарешті формується громадянське суспільство, квота дійсно збільшить шанси на появу в ефірі україномовних пісень. Вона стане приводом для програмних менеджерів і діджеїв придивитись уважніше до того, як виглядає зараз асортимент пісень, що створюються і записуються в Україні. От і стануть тоді їм в пригоді такі збірочки, як «Октава».

Віктор Охрименко

(Джерело: Клуб поезії)

Реклама
Rambler's Top100