На вихід журналу "Склянка Часу" №78.

 
На вихід журналу "Склянка Часу" №78
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам
доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

07.08.2016

Рецензія на книжку:
О.Апальков, Єременко Володимир, Фінкель Леонід, Крим Анатолій. Літературно-мистецький журнал "Склянка Часу*Zeitglas",№78 : журнал
(Переклад: Апальков Олександр, Хомутина Хельга)

Приємна новина. Усе, що нині друкується некомерційного – варте пошани. А у даному випадку, втричі. Адже журнал видається трьома мовми… Хто нині потягне такий тягар? У кого є зайві гроші? Нерви? Здібності???
Років із чотири тому прочитав вперше щось про це видання. Думав: здохне. Ан, ні. Живе… І виходить у світ, коли інші, «важковози» літературних часописів загнулися. При всіх фінансових потоках від держави, від передплати, від спонсорів.
Тож дивує інтерв`ю редактора. Він пре проти рожна. Виявляється, «Склянка Часу» живе лише тому, що не мала, не має і не збирається мати «спонсорів». Колосально!
Вилизувати якомусь дядечку чи тітоньці бізнесу те ч інше місце журнал не збирався. Зовсім не модняво. Та чомусь та «Склянка» живе і дає жити іншим. Здебільшого – молодим літераторам.
Я копирсавався у випусках, що зберігаються в бібліотеці ім. Короленка… Бо живу у Харкові. Славне місто, доречі. Раджу, приїздіть! Так от, «Скляенки часу» багато. Їх, журналів, багато. Вони є всі! Комплектом!
Чого не відбувається із іншими, так званими, «знаними» часописами України.
Трата-та…

Тільки-но замовив нове число. Повартую на нього. Що буде??? НАПИШУ. Чекайте. А , краще, стежте!

Сумирний

(Джерело: Клуб Поезії)

Реклама
Rambler's Top100