Артем Чех "Сині двері зліва".

 
Артем Чех "Сині двері зліва"
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам
доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

26.11.2010

Рецензія на книжку:
Чех Артем. Сині двері зліва

Артем Чех вирішив, здається, повернутись до стьобу, якщо ж його стьобна книжка "Киня" видається всім такою хорошою.

Попри те, він не залишає старих своїх "обжованих" тем – про чоловіка в жіночому середовищі , про стару жінку, про заміжню красуню, в яку закохується герой, і інших тем, що повторюються в нього з книжки в книжку.

В цій "знову стьбній" книжечці як завше відсутній сюжет, але є багато веселих і не дуже "приколів": смерть київського мера, і народні гуляння з цього приводу; засідання поетичного гуртка в лікарні; сантехнік Ніколай, котрий весь час (і вдень і вночі) дзвонить герою і чіпляється з розпитуваннями чи працює сантехніка, а потім – просто про життя; будинок на 16 поверхів, який належить весь одній власниці, бо вона – по черзі – доглянула пенсіонера з кожної квартири, і успадкувала житло, після кожного. Через ці "приколи" книжку принаймні можна дочитати до кінця, бо, хоч сюжету і нема, тобто "що буде далі" не цікаво, зате цікаво – який буде далі прикол.

Що до загравання з братами-митцями (охоронець в супермаркеті, що грає в шахи і називає себе "якимось доктором", прізвища Романко Галини Олегівни і Захарченко Олени Артемівни, вірш Богдана Горобчука) то вони, на жаль, занадто бліденькі і проминають в тексті так швидко, що не пильний читач і не помітить.

І ще - в книжці є багато дотепних сільских історія типу "районна кримінальна хроніка" або просто "сусідський собака". І зовсім би вони були чудові, якби не грубі ляпи, що допускає автор - так, наприклад, герой працював раніше педіатром в своєму селі, і в тут ніч, коли його наречену з'їли свині він працював у нічну зміну. Яка, цікаво, може бути нічна зміна у сільському ФАПі, котри в шість-нуль-нуль закривається і з усіма невчаними проблемами люди йдуть прямо до педіатра додому, бо в селі кожен знає де він живе?

gr_kruk

(Джерело: gr_kruk)

Реклама
Rambler's Top100