Початок 2009-го року ознаменувався чималим скандалом у літературній царині, пов’язаним із виходом у світ роману Олеся Ульяненка "Жінка його мрії" (вид-во "Клуб Сімейного Дозвілля"). Нагадаємо, що Національна комісія з питань захисту суспільної моралі визнала роман Ульяненка порнографічною продукцією і заборонила його продавати. Книжка вийшла наприкінці 2008 року двома накладами - 7 і 3 тис. примірників.

- Видавництво вже розірвало зі мною контракт, - розповів Ульяненко на презентації свого роману в столичній книгарні "Є". - За місяць продали багато книжок. Три останні дні читачі шукали мою книжку, та на прилавках її вже не було.

І справді роман продавати припинили. Книжка коштувала 22 грн. Її вилучають і передають видавництву "Клуб сімейного дозвілля".

- Або Ульяненко викупить наклад, або книжки підуть на макулатуру, - каже головний редактор КСД Світлана Скляр. - Він шукає видавництво, яке викупило б роман. Сподіваюся, що знайде, інакше ми зазнаємо значних збитків.

У романі "Жінка його мрії" йдеться про життя відставного генерала. Після самогубства дружини він здійснює свої сексуальні фантазії. Ульяненку закидають детальні описи статевих актів.

- Експертна комісія зазначила, що автор зображує сексуальні дії так майстерно, що люди можуть захотіти їх відтворити, - пояснює керівник арт-клубу "Остання барикада" Олесь Доній.

До складу комісії входять, зокрема, актор Богдан Бенюк, співак Святослав Вакарчук, міністр культури Василь Вовкун, літературознавець Іван Дзюба, нардеп від НУ-НС Лілія Григорович, письменник Андрій Курков, однак не всі вони підписалися під вердиктом книжці Ульяненка.

- Я нічого не підписував, - заперечує Андрій Курков. - Вони вписали моє прізвище без моєї згоди. Я писатиму заяву про вихід із комітету! Ульяненка я люблю, найбільше подобається його роман "Сталінка".

Так само і Святослав Вакарчук заявив, що не підписувався під рішення комісії.
Олесь Ульяненко написав десять романів. 1997-го за "Сталінку" отримав малу Шевченківську премію. "Жінку його мрії" закінчив 2006-го.

- Мої попередні романи страшніші за цю книжечку, - вважає він. - Інші - написані, але не надруковані - точно піднімуть комісію на диби. В Україні якийсь навіть не тоталітарний режим, а самоїдство, що лишилося нам у спадок від радянських часів. Два роки тому роман був надрукований у журналі "Кур’єр Кривбасу", пройшов нормально. Вони ще й Шевченка заборонять.

Видавець і письменник Дмитро Капранов, каже, що Ульяненко зробив помилку:
- Треба писати "Увага! Книжка містить ненормативну лексику. Дітям до 18 читати заборонено". Коли вийшов "Кобзар 2000", ми так і зробили - вказали, що книжка містить нецензурні слова. У нас ніяких проблем не було.

І насамкінець у "Іншої літератури" виникло три запитання:

1. Чому вже згадувана комісія так раптово "прокинулася"? Бо, правду кажучи, багато хто й не підозрював, що про нашу з вами суспільну мораль десь там хтось так ретельно дбає?!

2. Чому під приціл стражів моралі потрапив саме Ульяненко? Адже сучасна література просто таки перенасичена відвертими сценами і "яскравими та самобутніми" персонажами, поряд із якими самозаглиблені лесбійки та зворушливі гомосексуалісти Ульяненка видаються чи не найкращими представниками нашого суспільства?

3. І нарешті – чи можна буде у майбутньому замовляти подібні "заборони" комісії задля використання їх як вдалий піар-хід? Бо після такого галасу навколо книжки про роман Ульяненка не знають хіба що діти (як сказала би сумнозвісна комісія, і слава Богу!) І, до речі, скільки це буде коштувати?

Тут і казці кінець, а хто таки встиг купити книжку – молодець!

Обережно! Роман Ульяненка.