| Ще одна молитва 
														Ян Твардовський						 
						— Грані-Т,
				2009.
		— 280 с.
				— м.Київ. — Наклад 2000 шт.
 
							 
		 Жанр:— Поезія — Філософське, релігійне
 — Проза
 
 
		 Анотація:Ян Твардовський (1915—2006) — священик з Варшави, який писав вірші й ніколи не казав про себе, що він — поет. Єдиним важливим для нього критерієм було людське серце — вразливе, яке шукає істини, доброти, любові, автентизму і щирості. Він не хотів навертати — але навертав, не хотів нікого вчити — однак учив.
 Йому вдалося подолати межі віку своїх читачів, межі власної країни і Римо-Католицької Церкви.
 Збірка «Ще одна молитва» розпочинається текстами, що писалися на початку 50—60-х років минулого століття, а завершується віршем, написаним у день смерті поета. Окрім поетичних текстів, до книги увійшли також прозові фраґменти — рефлексії, філософські медитації та проповіді.
 | Лінк із зображенням книжки: | 
 
 
	Славослов’я
 Святий Боже, святий кріпкий, святий усміхнений –
 що сотворив папугу, вужа і смугасту зебру –
 покликав до життя вивірку і гіпопотама –
 вусами хруща лоскочеш богословів –
 
 сьогодні, коли мені так сумно, і порожньо, й темно –
 усміхнися до мене
 
 
 
 Спішімо
 
 Анні Камєнській
 
 Спішімо любити люди так швидко відходять
 по них лишаться окуляри й черевиків пара
 бо все неважливе повзе наче равлик
 а важливе швидке і стається зненацька
 потім тиша звичайна тобто зовсім нестерпна
 так немов чистота що з’явилась із болю
 коли думаєш			... [ Показати весь уривок ]
		
			 про когось а його вже немає
 
 Не будь певний що встигнеш бо певність непевна
 робить нас нечулими як усяке щастя
 приходить одночасно як пафос і гумор
 неначе дві пристрасті від одної слабші
 йдуть звідси так швидко як дрізд в липні мовкнуть
 як звук ледь недоладний як поклін недбалий
 щоб насправді бачити заплющують очі
 хоча більше ризику у житті ніж в смерті
 любимо надто мало і завжди запізно
 
 Не пиши про це часто пиши раз назавжди
 і будеш як дельфін лагідний і сильний
 
 Спішімо любити люди так швидко відходять
 і ті що не відходять повернуться не завжди
 бо з любов’ю насправді ніколи не знаєш
 чи перша остання чи остання перша
 [ Згорнути уривок ] |