Відгуки читачів на книжки.

Книга цікава. І мені, як українцю, було цікаво дізнатися про життя тих людей, які не втрачали надії. А саме головне-автор відобразив той гуцульський говір, який зберігся на протязі всього тексту. Рекомендую прочитати цю книгу... Відгуки на книжку

Люди втрачають своїх близьких, свої статки, увесь їхній світ руйнується за мить, але не втрачають віри, життєвого оптимізму і їм вдається бути просто щасливими.
Прочитайте книгу і навчіться радіти кожному прожитому дню... Відгуки на книжку

Книга дуже сподобалась.
Незважаючи на деяку асиметричність розкриття образів та часових відрізків, представлених у книзі, автору вдалося утримувати мою зацікавленість до останніх сторінок. Книга заставляє замислитись над описаними подіями, без навязливоі іх оцінки з боку автора. Використання діалектів додає колориту як розкриттю характерів так і опису побуту. Автор - людина талановита, висловлюю впевненість в подальшому його творчому зростанні Відгуки на книжку

«Любов і спокій не купиш»
Ніна Іванівна Фіалко. Небезпечна межа – Тернопіль: Навчальна книга Богдан. 2012 – 287 с

Напевне, саме любові та спокою найбільше не вистачає персонажам нового гостросюжетного роману «Небезпечна межа», яким знову порадувала своїх численних шанувальників сучасна українська **********я Ніна Іванівна Фіалко. Попри те, що однією із основних тем цієї книги, як і попередніх, є заробітчанство та нелегка доля українок в Італії, роман насичений та збагачений новими життєвими проблемами та поворотами примхливої долі.
Милозвучною мовою, без стилістичних, чи будь-яких інших, огріхів **********я натхненно та правдиво оповідає про життя двох родин односельчан – сусідів Денисюків та Козак. Обидва брати Юрко та Сергій Денисюки з юнацьких років плекають ніжні почуття закоханості до вродливої та скромної Соні Козак. Дівчині приємно відчувати увагу обох хлопців і вона не наважується зробити вибір та прислухатися до власного серця. Однокурсниця Ліда, котра звикла отримувати бажане не докладаючи особливих зусиль, спокушає Сергія і наважується на злочин, що призводить до трагічної загибелі Юрка, напередодні одруження із Сонею. Ставши «ні вдовою, ні нареченою» і виживши після страшної автокатастрофи, Софія, успішно складає сесію і невдовзі стає головним бухгалтером сільськогосподарського підприємства у рідному селі. Сергій, одружується з Лідою, бо дізнається, що невдовзі стане батьком. Ліда ненавидить чоловікових батьків незважаючи на те, що вони допомагають виховувати доньку Наталочку і дарують дітям власну квартиру у Тернополі.
Бажаючи стати успішною, Ліда вмовляє чоловіка відкрити власний бізнес, але зазнає краху і підписує заставу на квартиру, щоб розрахуватися із кредиторами. В родині починаються сварки та непорозуміння, щоб виправити власну помилку та заробити кошти на нове помешкання, жінка наважується поїхати до Італії. На чужій землі її чекають розчарування, успіхи та кохання. Через нетривалий час Ліда повертається додому в дуже пригніченому нервовому стані, бо залишила на чужині свого щойно народженого сина.
В книзі лейтмотивом звучить думка про те, що Бог заздалегідь визначає долю людини і слід стійко долати життєві негаразди та ніколи не здаватися. Гортаючи сторінку за сторінкою, читач постійно замислюється над тим, що не можна переступати межу, за якою вже не повернеш звичайне життя, любов та повагу рідних, а головне – власну гідність та самоповагу.
«Небезпечна межа» - талановите нагадування **********і кожному з нас про високодуховні християнські цінності, моральність, патріотизм, безмежну любов, відданість, і справжнє служіння Україні. Відгуки на книжку

"Так буває: зацiкавлений стороннiй спостерiгач за мить уловлює тi нюанси, якi якраз хочеться приховати. I чим бiльше хочеться приховати, тим яскравiше вони кидаються в очi сторонньому."

Життя в'яже цiкавi вузли, вони у кожного є. Ірен Роздобудько показала життя з усіх сторін. Усі герої знають правду, але попри це роблять вигляд, що все добре і корабель життя пливе далі. Штучно, але таки пливе. Змінює вже якась маленька дрібничка - то і є поштовх до кардинальних змін. І зрештою все стає на свої місця. Відгуки на книжку

Мушу сказати, річ ця справила на мене враження. Передовсім тим, що, виявляється, уряд Канади здійснює планомірне і свідоме винищення корінного населення цієї країни, причому методи застосовуються суто комуністичні. Схоже, основою московського комунізму є так званий «дух протестантизму», яким пишаються англосакси. Принаймні таке враження складається, коли прочитаєш роман. Зникнення журналістів, масова загибель дітей тубільного населення в сиротинцях, блокування повсталих районів — усе це практикувалося в 1933 році у нас.
Вражає також [авторська] обізнаність із культурою та мітологією індійців. <...> Це перший роман в українській літературі, де змальовані справжні, а не кінематографічні індійці. Читається він цікаво й поступово затягує, хоч наприпочатку трохи млявий. А наприкінці просто-таки обурює, аж хочеться приєднатися до справедливої боротьби поневолених народів проти білих колонізаторів)))...
Леонід Кононович Відгуки на книжку

Бо-жо. Подякуймо Ґічі Маніду за цей твір і за цю авторку. <...> Я думаю, що те саме скажуть і наші читачі, які відразу зрозуміють, що мова в «Буремній затоці» йде не про індіанців, а про них, українців. А індіанці подякують за любов до їхнього народу. А усі разом ми зрозуміємо, що усі ми єдині. Бо навіть міфологія щодо створення світу у нас схожа. Хоч індіанським Великим Зайцем створення, а хоч нашою Сірою Качечкою. І оце є отой справжній інтернаціоналізм, який є сумою солідарних націоналізмів. Міцно замішених на волі будь-якого народу цієї дещо безглуздої планети.
<...>
Хочеш бути анішинабе — будь!
Олексій Спейсер Кацай Відгуки на книжку

Якраз зараз читаю)) Легка в прочитанні, а особливо цікаво дізнатися про всі передвиборчі махінації та маніпуляції мас, тобто нас))) Респект автору за це)) Відгуки на книжку

Продолжу.

На страницах альманаха, несомненно, достаточно много достойных авторов.

Хочу отметить имена:

Цай Любовь – за отличные загадки в стихах.

Стременная Нина – за добрые стихи. Их приятно читать и перечитывать. «Одуванчик» пахнет детством. «Серебристый грибной дождь» «омывает наши души». Браво!

Заславська Олена – за красиво написанный «Аурум» и «Абрикосопад» вместе с сочными поцелуями. Читала и думала о лете!

Казак Наталья – за стихотворение «Я правжня». Люблю такие стихи. Все складненько, ритмично, красиво. И мысли женские романтичные! Одобряю ваш стиль!
_____________________________________________

Прошу авторов не воспринимать в штыки мои комментарии. Я могла бы вообще ничего не писать, и большинство из вас так бы и считали, что уже не к чему стремиться, так как вы состоялись как автор, ведь ваши стихотворения попали в печатный альманах (на платной основе). А вот на конкурсной основе, если бы проводился отбор лучших авторов, где были бы ваши стихи? Не задумывались?

Смольницька Ольга. «Трійця і день святого духа» - понравилось. «Старий купала» - нет. Я не люблю стихи без рифмы.

Пушко Олександр. «Під босі ноги стелиться стерня» - хорошее стихотворение. Но я бы расставила знаки препинания и не забывала о заглавных буквах.

Охрименко Виктор. «Балада про українську музу» - есть над чем подумать. Хорошо!

Боровський-Клюєв Валентин. Политические стихи. Сложилось впечатление, что и русский язык вас раздражает. «Приблуди в Україні» - задумалась. «... і топчуться по мові Кобзаревій на злоутіху москвина». По вашему мнению, нам – русскоязычным не место в Украине? Вопрос риторический.

Малиновская Людмила. «Теплое лето» - простенькое стихотворение, но наполненно любовью и нежностью.

Влащик Валерий. «... в Канев, где Скляночка Часу» - улыбнуло.

Гончаренко Мария. Рубаи у меня ассоциируются с Омаром Хайямом. Но далеко не каждый автор может сравняться с ним.

Пащенко Николай. «Смерть» - серьезое, грустное стихотворение. «Как встречу смертную годину». Годину – смутило. Я так понимаю – как встречу смертный час? «Последняя свобода» - хорошо и оптместично написано, не смотря на концовку «а мы умрем». Хорошо, что «лишь думая о звездах», а не о проблемах.

Боброва Анастасия. Стихи для чтения тежеловаты. О чем, не всегда понятно. Обрывки мыслей, фраз.

Самсонова Оксана. Ритм местами сбивается. Перепрыгиваете с ямба на хорей. «Прыжок в счастье» - понравилось идеей. «Вы верьте сердцу, а не людям»! «Странная девочка» - это немного о себе?

Боровик Борис. «Маме». Все стихи о маме хороши. Перечитала 3 раза. «Похорон нет, разлука тогда: будто тянется сцена немая...» Со знаками препинания не все в порядке.
«... ощущаю бескорыстно» - возникает вопрос – а что можно и корыстно ощущать?

Мазур Наталья. «Сосни на варті». Над строчкой «Мама, я боюсь» чуть не заплакала. Хорошее стихотвонение.

Я не критикую, а высказываю свое мнение. Возможно, кому-то оно не нравится – напишите свое.

Цитата:
«… оклики на сайтах такого чудесного издательства как «Склянка Часу*Zeitglas», появляются не так часто. Активность авторов и читателей, по крайней мере, как мне кажется, летаргична... С чем это связано?
С нехваткой времени? С нежеланием раскинуть мыслями? Или с эффектом «ничего уж больше не желаю, ибо меня уже опубликовали»?»
(Матвей Гвоздев, г. Харьков) Відгуки на книжку

Здравствуйте, уважаемые писатели!

К сожалению, свободного времени мало и я до сих пор не дочитала «СКИФИЮ – Лето».
Сегодня перед сном таки взяла альманах в руки, приготовив чистый лист и карандаш для записей.

Читала поэзию, выставленную вами на всеобщее обозрение, обсуждение, и вместо того, чтобы лечь спать, как все нормальные люди, я в полночь включила ноутбук и пишу отзыв о прочитанном.

За вечер осилила стихотворения 14 авторов. Капля в море, но не все же сразу.

Начну, пожалуй, с авторов, чьи произведения считаю достойными называться поэзией, а не зарифмованной прозой без соблюдения норм стихосложения:

1. Староста Дмитрий.

Стихи прочла на одном дыхании. Ритм выдержан. Мысли автора четко переданы. Читать приятно!

2.Литовченко Галина.

«Несподівана злива» — ритм присутствует. Приятно читать такие стихи! Отлично!

3. Вовнянко Анатолий.

Легко и приятно читать. Красивые образы рисуете словами.

4. Андриевский Александр.

Олично! Песня «У тебя есть весны» зацепила. Прямо слышу, как ее поет приятный мужской голос под гитару.

5. Щербина Дмитрий.

Паганини – хорошо! Стихи смысловые, мысли выражены четко. «До поезії» отлично написано.

Авторы, чьи стихи отметила «плюсиком»:

6. Комисарук Володимир.

«Не разчаруй мене, кохана» — красивое стихотворение с глубоким смыслом.
«Ой на лузі на купала» — похоже на народную украинскую песню.
Остальные стихи о погоде, природе… не современно.

7. Матлах Татьяна.

Хранит какую меня? (6 строка, 2стихотворение)
В общем – интересно, образно.

8. Козя Юрий.

Как по мне, стихи тяжелые, серьезные, философические, религиозные. Сборник ваших стихов я бы не осилила.

9. Каменева Маргарита.

Интересный подход, образы и сравнения. Красиво!

10. Гончарук Виктор.

«Музыкант, что сотканный из слов»! Умеете красиво преподнести!

И напоследок капля дегтя:

11. Таран Валентина.

В стихотворениях часто сбивается ритм. Размер нарушен. Рифмы есть, но не все золото, что блестит. Стихотворение – это не просто зарифмованные слова. Нужно соблюдать правила стихосложения.
«Светлой памяти» – читается легко. Смысл понятен.

12. Чернуха Алексей.

Не изобретательны вы в рифмах. Любовь – кровь, дверь – верь… Слишком просто. И ритм местами польку пляшет, отчего, читая стихотворение, спотыкалась. Но у вас есть потенциал. Пишите и совершенствуйтесь.

13. Максимив Галина.

Где рифмы? Размер и ритм? «Мурашиний бог» – интересно, но недоработано. Больше похоже на прозу.

14. Остролуцька Анастасия.

Почему нет знаков препинания? Это стихи? Не вижу рифмы, размер нарушен и ритм отсутствует.

Уважаемые начинающие авторы, не поленитесь и найдите в Интернете статью о том, как правильно писать стихи. Я уверена, вы сможете написать красивое стихотворение как ямбом, так и хореем, или анапестом… Работайте над собой и ваши стихи никого не оставят равнодушными! Відгуки на книжку

"Склянка Часу" №67.
Марек Торецький. Десять существительных на -мя.
Невелика повість -40 сторінок.Дуже схожа на ессе, в якому багато особистого, авторського.Історія невиразного життя, місцями нуднувата.Повість прикрашають психологічні спостереження автора, влучні вирази, майже афоризми.Взагалі ж повість не захоплює. Висновок один: так жити не треба. Відгуки на книжку

<...> Чи не найцікавішим романом серії є книга Тисовcької Наталі «Останній шаман». Складається вона з трьох частин, які до того виходили в інших видавництвах окремими книгами, але в серії «Нове українське фентезі» поєднані в одному творі.

Так само, як і в романах Т. Завітайла, поряд з людьми живуть демонологічні істоти, які приховують свою природу. Наприклад, Хованець і Нявка мають по дві іпостасі: як чарівні істоти і як собака та кішка. Спочатку тварини сприймаються безвідносно до демонології. Але завдяки спільності дій, доль та імен, стає зрозуміло, що образи собаки і кішки – маскування.

Унікальне поєднання якутського шаманізму і української демонології та звичаїв, а також детективний сюжет і паралельний розвиток любовних ліній створюють гримучу суміш <...>
patlatanata
http://patlatanata.livejournal.com/10981.html Відгуки на книжку

Цікава історія стосунків між ним і нею. Викликає багато емоцій опис діалогів віртуальних друзів, які знайомі через інтернет. Дійсно життя наповнене драмами, які випробовують людину повсякчас. Дякую за тонкі спостереження, описані авторкою, вони збагатили мої уявлення про дружбу, любов і кохання. Відгуки на книжку

Чудово задумано і реалізовано прийом переходу з реальності у віртуальність, герої живуть ніби звичайним буденним життям, але є радість спілкування, підтримка друзів, засудження черствості і байдужості. Головне є багато досвіду, яким автор щедро ділиться з іншими, головне виявилося, що багато з нашиз сучасників мають хибні уявлення про роль сексуального досвіду і тому бігають від партнера до партнера не знаючи чого шукають, замість того щоб добре проаналізувати причини невдач, бо багато саме цього. Є фантазія, що дарує чудові краєвиди і свободу. Дякую за працю, яка розширює горизонти бачення життя. Відгуки на книжку

Я так і не зрозуміла, чому придбала саме цю книгу. Рука сама взяла. Спочатку зацікавило оригінальне оформлення, потім довго листала, намагаючись зрозуміти, чому хочеться купити її, а не одну з улюблених і відомих авторів. Ще не дочитала, але враження досить сильне. Цікавий прийом - введення якоїсь "нечистої сили", а далі все як у житті. Піймала себе на тому, що часто факти із ще недалекого "совкового минулого" сприймаються також як роботу "воспальонного воображенія" автора, і раптом як спасах блискавки: та це ж так і було насправді. Читаю і ходжу під враженням.
Ще помітила, що оповідання, написані російською, сильно матершинні, це спеціально, чи так вийшло? Відгуки на книжку

Будь ласка додайте інформацію, де цю книгу можна придбати і трохи змісту Відгуки на книжку

Особиста оцінка: 10 - без сумнівів рекомендую всім.
Bushido
http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=48940 Відгуки на книжку

Особиста оцінка: 10 - без вагань, рекомендую всім.
Bushido
http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=48943 Відгуки на книжку

Усі книжки Дари Корній читаю на одному диханні. Вона саме той автор якого хочеться порадити друзям та цитувати.
Історія світлої Птахи та темного Стриба дуже жива і саме цим цікава. Світла сторона темного чоловіка відкривається коли він закохується - нереальна історія у реальному житті.
Читаючи цю історію можна закрити очі та опинитися у тому світі де Птаха і Мальва, світло і тінь.
Чудова книжка, як і усі романи Дари Корній. Відгуки на книжку

Невиліковна «недуга» серця

Відгук на роман «Тому, що ти є» сучасної української **********і Дари Корній Х: «Клуб сімейного дозвілля», 2013 -240 с.
Кожна книга, що отримує диплом – відзнаку престижного літературного конкурсу «Коронація слова» миттєво стає бестселером, а її автор здобуває прихильність поціновувачів вишуканого літературного слова. Проте, на мою думку, дуже важливим аспектом актуальності та потрібності книги для читача є її здатність примусити нас замислитися над «вічними темами», по іншому переосмислити власні думки та вчинки. Саме такою темою є той невгасимий вогник кохання, дбайливо леліяний двома людьми в постійних труднощах звичайного життя. Особливо витончено та реалістично опрацьовує цю тему сучасна українська **********я Дара Корній у своєму новому романі «Тому, що ти є». Чи може світле почуття кохання виникнути в ранньому дитинстві, коли оточуючі не сприймають цього серйозно і радше вважають просто грою, яка швидко набридне і мабуть мине?. Головні герої роману Оксана та Олександр, які ходили разом до одного дитсадка сміливо та впевнено підтверджують таке переконання, оскільки навіть перебуваючи на відстані тисяч кілометрів одне від одного всіма фібрами душі відчувають всі радощі та болі коханого серця, яке б’ється заради тебе… А будь – які спроби налагодити життя з кимось іншим навіть для добробуту і щастя дитини зазнають невдачі.
За жанром « Тому, що ти є» - міський роман. Події роману відбуваються то в маленькому провінційному містечку, де Олександр стає успішним хірургом районної лікарні і щодня рятує життя вдячним пацієнтам,але є безсилим у боротьбі з невиліковною недугою, яка відбирає останні сили його коханої Оксани, то в Києві в період буремних суспільно-політичних подій «Революції на граніті», адже Оксана була активною натхненною учасницею цих подій.
Кохання, яке є сенсом життя обох персонажів є своєрідним тлом для висвітлення проблеми корупції в медицині і непрофесіоналізм лікарів – хірургів районної лікарні, проблеми насильства в сім’ ї. Найбільше вражає те, що секретарка проректора університету готова терпіти побої заради розкішного життя в модній квартирі і фінансового задоволення її найменшої примхи.
Дара Корній виписує два варіанти кінцівки своєї книги: Песимістичний – Оксана помирає, а Олександр страждає на нервовий розлад і решту життя перебуває в психіатричній лікарні і оптимістичний – закохані щасливо живуть в Луцьку, куди переїжджають зі столиці, і народжують жаданого синочка, а смерть Оксани лише наснилася її коханому в жахливому сні. Таким чином **********я дає читачам право вибору трактування роману і спонукає нас до роздумів і усвідомлення того які цінності є найважливішими і справжніми на життєвій дорозі сучасної людини. Схожий художній прийом застосовує в своєму інтелектуальному постмодерністичному романі «Коханка французького лейтенанта» англійський ********** Джон Фаулз. Втім, можливо, це лише моє суб’єктивне бачення чудового роману «Тому, що ти є » і кожен читач по – новому трактуватиме цю вдумливу, повчальну книгу про кохання?.

Відгук опубліковано в Інтернет –виданні «Хайвей» http://h.ua/story/379119/ Відгуки на книжку