|
"Сталкі та його команда"
Кіплінґ Ред'ярд
— Навчальна книга - Богдан,
2014.
— 160 с.
— м.Тернопіль. — Наклад 1000 шт.
Тверда обкладинка.
ISBN: 978-966-10-3689-4
Жанр:
— Класичні переклади
— "Шкільна література"
Анотація:
Шкільні історії про Сталкі — особлива сторінка творчості всесвітньо відомого письменника Ред'ярда Кіплінґа. Адже написано їх на основі його власного досвіду навчання у Коледжі збройних сил у Вестворд-Гоу! Бунтарські та зухвалі пригоди Сталкі та його компанії, хоча й створені понад сто років тому, — це щось нове у хлопчачій підлітковій прозі. Українською перекладено вперше.
З англійської мови переклали Богдан Стасюк і Сергій Стець.
За загальною редакцією Володимира Чернишенка.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
— Джон Шорт опускає завісу,
І дзвонить в суфлера дзвінок;
А ми, ідучи за куліси,
Бажаєм Вам щастя візок!
— Шикарно! Просто шикарно! А тепер проженемо сцену з Принцесою. Хут- чіше, Турку. Мак-Турк — справжня кокетка у своїй фіолетовій спідниці та блакитній чалмі, — понуривши голову, неохоче вибрався наперед, ніби соромився власного вигляду. Раб лампи спустився з кришки рояля і незворушно копнув Мак-Турка під зад: — Давай, Турку, і грай повиразніше. Нам тут не до жартів. Аж раптом хтось владно постукав у двері. Це явився Кінґ, у форменій мантії і квадратній учительській шапці. Певно, зібрався ... [ Показати весь уривок ]
на суботній моціон перед вечерею. — Позамикалися тут, — насуплено гаркнув він. — Щœ це ви собі надумали? І коли вже ваша ласка, не хотіли б ви мені розповісти, з якого такого дива всі повбиралися у… жіноче плаття? — Пантоміма, сер. Директор нам дозволив, — відповів Абаназар, який був єди- ним із присутніх, хто вчився у випускному класі. Упевненості Кварті Діку дода- вало трико, що неабияк йому пасувало. У той час, як, наприклад, Жук намагався щезнути за роялем. У сірій жіночій сорочці, позиченій в матері одного з учнів, який жив у місті, та бавовняному корсеті в горошок, у певних місцях напханому бланками для контрольних робіт, будь-хто виглядав би смішним. А в Жука й без того совість була нечиста. — Хто б сумнівався! — вишкірився Кінґ. — Безглузде блазнювання, коли на кону стоїть ваше й так непевне майбутнє. Зрозуміло! Все мені зрозуміло! Старі розбишаки — поплічники сил хаосу та безладу — Коркран (тут Раб лампи ґреч- но всміхнувся), Мак-Турк (усміхнувся ірландець) і, звичайно, несказанний Жук, наш хрестоматійний друже Ґіґадібсе. — Абаназар, Імператор та Аладдін мали ще сяку-таку славу, того Кінґ й обділив їх увагою. — Ходи-но сюди, мій вимазаний в чорнила паяце, визирни з-за цього музичного інструмента! Ти, мабуть, і є місцевий віршомаз, автор сього творіння? І високо ти вже занісся? Вирішив, що вже поет? «Він точно щось знайшов», — подумав Жук, запримітивши рум’янець на щоках Кінґа. — Я щойно мав превелике задоволення погортати кілька сторінок із ри- мованим словоблуддям — принаймні, так мені здалося, — складеним на мою честь. Отже… отже, як казав поет, зневажаєте мене ви, пане Ґіґадібс, правда?
Зміст
Шкільні історії від Ред’ярда Кіплінґа
Шкільна пісня
Перша пригода
У засідці
Раби лампи (частина I)
Історія з душком
Вигнанці
Раби лампи (частина II) [ Згорнути уривок ]
|
