|
Навігатори не працюють у темряві
Христина Дрогомирецька
— Електрокнига,
2015.
— 72 с.
— (Серія: Не проза).
— м.Львів. — Наклад 724 шт.
Можливість автографа.
ISBN: 978-617-7026-02-9
Жанр:
— Верлібр
Анотація:
Очі – перепона нашому зору. Перцептивний образ – пам'ять. «Навігатори не працюють у темряві» - це так-звані відбитки обцасів, які залишає по собі пам'ять. І не важливо чи це особисті спогади, чи архетипні вкраплення, чи зустрічі з уявним навпроти дзеркала. Вони в сукупності та відбиваються один в одному, переходять один в одного, змінюють з легкістю виміри, як кругообіг води. Любов медитує тілесністю, локалізує себе у метафорах, слово виходах, позбувається важкого тіла, і дух вивільнений, очужується у просторі без кордонів і часових індикаторів. «Навігатори не працюють у темряві» - це відмова від всього, що було «до», відмова від івенту «життя» - це ніч, в яку помістили джазовий скет. Там часто ліричних героїв заміняє їх продукт – «насолода». Туманно, не ступаючи ногами на тверду землю. Вірші задають новий часовимір, новий часовий відрізок, що починається на заході сонця. Тоді, стираються рамки, чорним затушовується простір за вікном, а всередині – відключені табу та заборони. Він переходить у Неї, Вона переходить у Нього, і так до безкінечності.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Під паркетом б’ється серце
скляне,
fragile,
як на картонних коробках.
Притуливши
вухо
до підлоги.
На початку діалогу
із синьою стіною
чути:
тух…
тух…
Кардіограма.
На стелі—мольберт.
Голими
ногами
малювати.
Тримай за руку, щоби не впасти.
В одягу є свої переваги.
Мексиканська затока
на півдні
Алабами.
|
