Тетяна Лісненко : Окраєць приспаного саду : лірика : Анотація, уривок з книги.

Автор Тетяна Лісненко. Окраєць приспаного саду : лірика. У жанрах Поезія. Анотація: Сподівання, вдчуття, переживання, болі,...


Тетяна Лісненко : Окраєць приспаного саду : лірика : Анотація, уривок з книги

Книжки за жанрами

Аудіокнижки (11)
Дитяча література (215)
Драма (18)
Критика (62)
Культурологія (47)
Мистецькі книжки (11)
Переклади (116)
Періодика (153)
Піксельні книжки (56)
Поезія (520)
Проза (1098)
Пропонується видавцям (21)

Всі книжки (1667)

Книжки за першою літерою назви
А Б В Г Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я A B C D E F G H I J K L M N O P R S T U V W 1 2 3 9

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам

щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".

Книжка

Окраєць приспаного саду : лірика

Тетяна Лісненко

— ТОВ Видавництво "Миргород", 2016. — 100 с.
— м.Ромни. — Наклад 100 шт.

ISBN: 978-966-2060-83-6

ББК: 84.4 Укр 6 Л 93

Жанр:

— Поезія

Анотація:

Сподівання, вдчуття, переживання, болі, радощі й тривоги, світ, побачений влсними очима та пропущений через призму відкритої трепетної ранимої душі небайдужої людини.

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

<table align=center width=320><tr><td align=center><a href="http://avtura.com.ua/book/1769/"><img src="http://avtura.com.ua/images/books/1769/2334m.jpg" alt="Т.Лісненко. Окраєць приспаного саду : лірика" border=0></a></td></tr><tr><td align=center><a href="http://avtura.com.ua/book/1769/">Т.Лісненко. Окраєць приспаного саду : лірика</a></td></tr></table>

Уривок з книжки

Рецензії в пресі (0)

Відгуки читачів (0)

Де купити (0)

Скачати файл

Люби мене
Я гамою прокинусь голосною,
Моєї пісні ти ж бо не згуби…
Люби мене – зимою і весною,
І восени, і влітку теж люби!

А вже коли присняться дикі грози,
Що віття гнуть берези і верби, -
Люби мене, і в спеку, і в морози,
Люби завжди, й прошу, не від люби.

А я прокинусь знову опівночі,
Посповідаюсь пісні і віршу…
І хай свіча виблимує пророче,
А ти люби, люби мене, прошу…