|
Зоологічна абетка
Валентин Лямічев
— Фенікс,
2009.
— 18 с.
— м.Київ. — Наклад 2000 шт.
Можливість автографа.
Жанр:
— Римований вірш
Анотація:
Абетка, перша книжечка в житті кожного з нас, дає перші уроки пізнання світу довкола і світу в собі. Особливо, якщо ця абетка про тварин, які поводяться, як люди: будують житло, турбуються про родину, доглядають дітей... Автор вводить малят у своєрідний світ природи і вчить пізнавати її красу й неповторність. Для родинного читання
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Акула плаває в морях,
На всіх вона наводить жах.
Хто від неї не втікає –
В гострі зуби потрапляє.
Бобренятко справу знає,
Скрізь батькам допомагає:
Носить гілочки в загату,
Щоб сховати вхід до хати.
Видреня в’юна спіймало,
Похвалитись забажало:
Тільки ротика відкрило –
У ріці в’юна згубило.
Гуска у траві густій
Цілий день ґелґоче,
Гусеняткам досвід свій
Передати хоче.
Як дбайлива добра мати
Вчить яку траву щипати.
Ґава у садок літає,
Там горіхи обриває,
Жваво дзьобом розбиває –
Своїх діток пригощає.
Дятел про дерева дбає,
Короїдів там шукає.
В нього дзьоб, як ... [ Показати весь уривок ]
долото –
Не сховається ніхто.
Ему птах, та не літає,
Він ногами шлях долає.
А малі страусенята
Вчаться бігати у тата.
Єнотик влітку у ріці
Піднімає камінці…
Недарма він робить так –
Так сховавсь від нього рак.
Жабка ловить комарів,
Кумкає – скрекоче.
З хмарок дощик викликає –
Вмитись мабуть хоче.
Зайчик скочив під ялинку –
Відпочити хоч хвилинку.
Цілу ніч він сніг мережив,
Бо за ним вовчисько стежив.
И Ми вивчаємо абетку
І слова складаємо.
А на літеру яку
Слова ми не знаємо?
Індичатко впало в став –
Татко злякано кричав:
Ой! Булди! Булди! Булди!
Порятуйте від біди!
Їжачок в саду працює:
Яблучка збирає.
Він собі запас готує
І часу не гає.
Йорж колючий і слизький,
Не дарма він отакий:
Захищають колючки,
Щоб не з’їли хижаки.
Козлик, не спитавши броду,
Переходив через воду.
Його річка підхопила
І до виру закрутила.
Лисенятко завітало
На сільське подвір’я,
Курочок порозганяло –
Завірюха з пір’я.
Мишка проситься із хати,
А її повчає мати:
– Біля нірки грайся,
Від котів ховайся!
Носорога ґедзь кусає –
Той на нього не зважає,
Бо маленькому вампіру
Не проткнути його шкіру.
Ослик добру вдачу має,
Діточок малих катає,
Влітку, у жарку погоду,
Возить воду до городу –
І капусті, і морквиці,
І смачненькій полуниці.
Пугач вдома не ночує –
Він ночами сторожує,
В луках гризунів лякає
І травичку захищає.
Равлик в схованці сидить –
В хатці чарівній,
Не лишає ні на мить,
Бо безпечно в ній.
Свинка звикла коло хати
У садочку працювати –
Наче сапкою, довкола
П’ятачком все прополола.
Тушканчик мешкає в пустелі.
Там спекотно дуже,
А йому в норі-оселі
Спека та байдужа.
Удав у джунглях народився,
Світом мандрував…
В Україні оселився
І артистом став.
В цирку виступає,
Малят розважає.
Фазан любить працювати –
Шкідників-жуків збирати.
Він для нас корисний дуже –
Не полюй на нього, друже.
Хом’ячок зерно збирає
У покосах на стерні
І в нору свою ховає –
Дбає про зимові дні.
Цвіркун сидячи в запічку
Не вмовкає кожну нічку –
Адже він того не знає,
Що всім спати заважає.
Чапля крила розпустила,
Над водою тінь створила.
Якщо рибка запливає –
Враз вона її спіймає.
Шпак в садку хрущів ловив,
І господар похвалив:
Шпаківничку змайстрував,
Щоб і він домівку мав.
Щука гострі зуби має,
В річці кожний про це знає.
Рибенята, не дрімайте –
ЇЇ зуби оминайте!
Юрок дуже жвавий птах,
Влітку мешкає в лісах,
А в зимові люті днини
В гай летить до горобини.
Ящірка в підгірку
Викопала нірку,
І ховається туди
Від усякої біди.
Ь Є в абетці м’який знак,
І без нього аж ніяк!
Той, хто літери вивчає,
Знай м’який завжди вживає.
Він, хоч знак, та кожен знає –
В багатьох словах лунає. [ Згорнути уривок ]
|
