Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних. www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
"Склянка Часу*Zeitglas", №68 : літературно-мистецький журнал
Анатолий Крым
Ніка Причара
Ірина Роік
Александр Волков
Михаил Низовцов
Александр Апальков
Валія Киян
Олександр Федорук
Дмитро Єльніков
Валентина Паращич
Роман Шилуцкий
Ната Чайковська
Тетяна Джулайко
Лірика
Андрій Коваленко
Иван Ничипорук
Любов Бенедишин
Вячеслав Пасенюк
Зоряна Лісевич
Олена Герасименко
Анатолій Марущак
Микола Петренко
Любов Чернуха
Александр Товберг
Леонід Горлач
Поль Іщук
Іван Стефурак
Вадим Карлов
Богдан Мельничук
Есе
Борис Нестеренко
Володимир Комісарук
Левко Різник
Оксана Мохненко
Галерея Galerie Галерея
Живопис:
Катерини Ципенюк / Обкладинка
Графіка:
Катерини Ципенюк,
Олексія Мартиросова,
Болеслава Маляжа,
Олександра Деца,
Пишу ці замітки на поетичному сайті. Тому – про вірші.
Століттями люди пишуть і читають вірші. Поезія видозмінюється, урізноманітнюється експериментує, але не відмирає.
Що особливого у віршах і чому без них не можна прожити повноцінно? Для чого потрібні вірші?
Мабуть для того, щоб краще висловити стан душі, явити красу мови. Щоб у витонченій формі викласти сплеск емоцій та енергії. Щоб пробудити, розвинути і підтримати в людини чуттєвість, інтелект, змусити по-новому поглянути на світ довкола.
Вірші підтримують читача в проживанні тих чи інших відчуттів, вражень, захоплюють грою слів і ... [ Показати всю рецензію ]
оригінальністю мислення поета.
Користь, яку отримує людина, прочитавши вірш, можна порівняти з користю від розглядання картини, або прослуховування музики. Як і будь-який з видів мистецтва, поезія впливає на духовний світ людини, окрилює її.
Тож, для кожної країни важливою є державна підтримка літературного процесу як складника розвитку культури. (З державною підтримкою у нас поки що не складається.)
Та одна справа закликати до творення літературної справи, інша – щось для цього дійсно робити.
Олександр Апальков не десь в столицях, а в районному центрі заснував, (спираючись на допомогу інших ентузіастів), ще у 1995 році видавництво і журнал «Склянка Часу*Zeitglas» (видається щоквартально без перерв). Також щорічно виходить „Антологія сучасної новелістики та лірики України”. (Наразі готується 11-й випуск). А з 2000 року видає ще й літературно-художній альманах «Скіфія», який з 2012 року виходить щоквартально. В альманасі друкуються твори українською, російською і німецькою мовами. Це і поезія, і проза, і есеїстка, а також ілюстрації художників та графіків. Видаються названі збірники із залученням коштів авторів. Пан Апальков сам і технічний редактор, і упорядник, і автор оригінал-макетів.
Видавництво і журнал «Склянка часу» пропонує себе, як стартовий майданчик для обдарованої молоді і, як поле для вільного змагання професійних авторів. За ці роки надруковано вже чимало різножанрових творів.
Дійсно, випуски «Антологій», і альманахи «Скіфії» надають платформу для втілення в життя своїх творчих надбань на рівних умовах, як маститим письменникам, так і тим, хто щойно взялися за перо.
І тут редактору треба мати особливий талант (і талан) канатохідця, щоб тримати баланс між бажанням представити ширший круг авторів (і обсяг томиків) та необхідністю певного відбору і відбраківки зовсім вже малохудожніх текстів.
Більшість віршів, що пишуться тепер слабкі в художньому сенсі, як були слабкі завжди більшість віршів. Критики підмітили, що погані вірші мають свою спадкоємність – вони вдосконалюються, поспішаючи за хорошими. Тепер пишуть погано по-новому.
Змішання під однією обкладинкою різних жанрів, тем, стилів може виявитися силуваним гібридом, але може і послужити благородній меті живого спілкування – людського і літературного, живої взаємодії і взаємопроникнення.
Та навіть серед поетичних творів, де найбільше попадається недозрілих і недосконалих, дилетантських рядків, зустрічаються і справжні знахідки.
Журнальний простір – це природний конкурентний простір і «Склянці часу» вже вдалося виплекати в ньому чимало цікавих художніх паростків, створюючи умови для появи нових імен, для зустрічей представників різних поколінь, для зіткнення і зіставлення назрілих ідей, різних точок зору.
З легкої руки Маяковського часто Альманахи називають - «братськими могилами авторів і жанрів». Та все ж, це буває не завжди і не з усіма альманахами. Остаточна думка про збірник складається від сукупної суми вражень від кожного окремого твору в ній представленого.
Тому в залежності від настрою кожен по-різному може виголосити свій вердикт. Один скаже, що це «розмаїття молодої літератури», а другий, що це «літераторська різношерстість». Одному здається, що він почув «багатоголосий натовп», а іншому зазвучало «суголосся сучасности».
Хочу висловити слова вдячності пану Олександру Апалькову за дуже потрібну роботу по підтриманню літературного процесу в Україні. Нехай не завжди і не все буває гладенько. Це ж процес!
Подумав, що подальші випуски альманахів «СКІФІЯ» все ж потрібно робити тематичними. Нехай обрана тема буде дуже загальною, але вона становила б те ядро, яке робило б книгу більш цільною. Інакше від збірника і далі залишатиметься враження калейдоскопічності, занадто таркатої мозаїчності, атмосфера масштабного різношерстого літературного збіговиська.
Для авторів і читачів нехай і надалі сторінки журналів, альманахів, збірників і антологій, які друкує видавництво «Склянка Часу*Zeitglas» Олександра Апалькова стають своєрідним місцем знайомств, засобом для творчого спілкування, середовищем проживання колективного художнього розуму, дійсно, форумом самовдосконалення.
---------------------
*- Реаліза́ція –(франц. realisation)
1. Здійснення наміченого плану, програми, проекту.
2. Відпускання продукції і одержання оплати за неї.
Черговий номер журналу повідомляє про переможців конкурсу на краще оповідання Zeitglas—2013
Прозу представлено твора¬ми Анатолія Крима, Нікй Прйчари, Ірини Роік,Олександра Волкова, Михайла Нізовцова, Олександра Апалькова, Валії Киян,Олександра Федорука, Дмитра Єльнікова, Валентини Паращич, Романа Шилуцького, Нати Чайковської, Тетяни
Джулайко.
Надруковано також поетичні твори Андрія Коваленка, Івана Нечипорука, Любові Бенедишин, В'ячеслава Пасенюка, Зоряни Лісевич, Олени Герасименко, Анатолія Марущака, Миколи Петренка, Любові ... [ Показати всю рецензію ]
Чернухи, Олександра Товберга, Поля Іщука, Івана Стефурака, Вадима Карлова, Бог¬дана Мельнйчука. У рубриці «Есе» — розвідки Бориса Нестеренка, Володи¬мира Комісарука, Левка Різника, Оксани Мохненко. Номер журналу проілюстро¬вано роботами Катерини Ципенюк, Олексія Мартиросова, Болеслава Маляжа та Олександра Деца.
«Склянка Часу» №68 продовжує шевченківську тематику
Традиційно цієї зими побачив світ новий номер журналу "Склянка Часу. Фактично вся поезія друкується під рубрикою "Твори конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора". Задалися шевченківською темою і прозаїки. Так, на сторінках журналу вже з'явилася перша частина роману А. Крима "Украинская каб(б)ала". В новому неочікуваному образі з'являється на сторінках роману наш Кобзар. Словами не переповіси - треба читати. В розділі "Есе" автори продовжують шукати відповіді на питання щодо української самосвідомості, моралі, національного самовизначення. ... [ Показати всю рецензію ]
Оптимістичні плани покладає на український народ Володимир Комісарчук у своєму есе "Хто ми є?": "Вірю і вірую в етнос, національний патріотичний фронт, демократичну партію, порядних, розумних і поміркованих, об'-єднаних соціальною ідеєю національного добробуту і злагоди, новою гуманістичною філософією Українського способу життя на основі гармонії розуму, душі і тіла шляхом самопізнання, самовдосконалення і самореалізації".
Автор рецензії: Галина Пархоменко
(джерело:
Кассіопея)
Как раз к Рождеству получила свой заказ - несколько книг издательства (воспользовавшись акцией) и в подарок № 68 журнала. Спешу поделиться своими впечатлениями и успеть отнести свеженький выпуск журнала в центральную библиотеку (опять же - под Рождество). Произведение Анатолия Крыма поразило своей глубиной и сложностью. Действительно, лучшего названия, чем "Укр.каббала "и не придумать. К сожалению, остро-актуальными звучат (вызывая то смех сквозь слезы, то ехидный хмык под нос, то удрученное: "Угу") все строки из " Нравы города Ка спустя 10 лет" Александра Апалькова. Из конкурсных стихотворений ... [ Показати всю рецензію ]
более всего приглянулись "Тарас Шевченко" Любови Бенедишин ( Ще, може, України не було, А він вже був призначений для неЇ - потрясающие строки) и Анатолия Марущака "Дон Кіхот в Україні "(идея!). Из рассказов запали в душу: "Пликыш..." Михаила Низовцева, "Коробочка" Наты Чайковской и "Павутина" Татьяны Джулайко. Из полученных книг не могу оторваться ( а ведь надо составлять планирование в школу) от книжечки Мельника Анатолия "ПЯТЬДЕСЯТ СТИХОТВОРЕНИЙ". Хочется словом на укр.языке передать свои ощущения - я "смакую" каждую строку и не устаю поражаться таланту этого автора. Всем добра и гармонии, с Рождеством!
У зимовому номері 68 журнал „Склянка Часу*Zeitglas” публікує оповідання Ірини РОІК „ХОЛОДНЕ УЗБЕРЕЖЖЯ ПІВНОЧІ”, повість Олександра ВОЛКОВА „БОМЖ КУТИЛОВ”та інші.
Розділ Альтернативна проза представляє «ПТИЦА ВОЛЬНАЯ, ПТИЦА НЕВОЛЬНАЯ» Романа ШЕЛУЦКОГО.
У рубриці Вітчізняний роман продовжено публікації нового роману Олександра АПАЛЬКОВА „НРАВЫ ГОРОДА КА СПУСТЯ 10 ЛЕТ” та розпочато публікацію роману Анатолія КРИМА „УКРАИНСКАЯ КАБ(Б)АЛА”.
ПОЕЗІЯ представлена творами Леоніда ГОРЛАЧА, Богдана МЕЛЬНИЧУКА, Андрія КОВАЛЕНКА, В`ячеслава ПАСЕНЮКА та молодих ... [ Показати всю рецензію ]
українських авторів.
Розділ Критики та есеїстики друкує огляд книжок сучасних українських авторів.
Галерея журналу представляє нові твори української художниці Катерини ЦИПЕНЮК та графічні роботи Олександра ДЕЦА, Болеслава МАЛЯЖА та Олексія МАРТИРОСОВА.
