Свобода людства : ідеалістична публіцистика
Юрій Шеляженко
— Видавець Юрій Шеляженко,
2016.
— 112 с.
— м.Київ. — Наклад 1635 шт.
Можливість автографа.
ISBN: 978-617-7088-11-9
ББК: 84(4Укр)6-44
Жанр:
— Публіцистика
— Документальна проза
— Есеї
Анотація:
У збірці представлено авторські роздуми про свободу людства як особисту свободу кожної людини в міру доброї волі, здатності домовлятися з іншими і відповідати за свої вчинки, а також про великі, здавалося б, сили, які, протидіючи вічній цінності свободи або лицемірно виступаючи під її гаслами, ніяк не можуть придушити людську свободу за всього величезного бажання і незважаючи на всю технологічну та соціальну міць: системні порушення прав людини заради безчесного утвердження привілеїв правлячих еліт, міжнародний геополітичний неофеодалізм, за ширмою якого народжується нова тиранія глобального монопольного капіталізму, українські реалії бідності, невігластва та дурної ворожнечі – все це виснажує людей, але ми були, є і будемо вільними попри всі спокуси і всі катування, а кожному катюзі зрештою дістанеться по заслузі.
Для широкого кола мислячих читачів.
Лінк із зображенням книжки:
|
Східний авторитаризм і західна технократія однаково приречені. Про це свідчить їх відчайдушне і безуспішне протистояння всьому людству.
Ганебні та нищівні капіталовкладення у війну і терор в ім’я націй та релігій, зустріч патріарха Кирила з Папою Франциском для спільної боротьби з “єрессю людинопоклонства”, скандали навколо роботів-людиноненависників Софії і Тау, занепад монополістичних імперій, штучна імітація життя в гробницях-пірамідах соціальної нерівності, стіни яких гарячково прикрашаються інфографікою антикорупційної боротьби рабів за зміну династій фараонів – все це прояви безсилля панівних ... [ Показати весь уривок ]
еліт, які повсюди втрачають популярність, привілеї і контроль над людьми.
Світовий порядок змінюється. Суть цих змін в глибині душі розуміють всі. Однак вголос казати про це не можна. Особливо експертам. Заважають численні табу: національні, академічні, професійні, корпоративні, конфесійні.
Чіпляючись за звичну стару ментальність, ми боїмося зізнатися самі собі, що світовий порядок змінюється, тому що люди змінилися.
Ми стали більш вільними і більш вмілими. Ми критично ставимося до будь-якого авторитету, будь-якої ієрархії, будь-якої монополії, тому що ми навчилися самостійно судити про все, сміливо перевіряти свої судження на практиці та в спілкуванні.
Ми живемо своїм розумом. Кожна людина здобуває все більше влади над собою, і люди все частіше виявляють солідарність у спільному захисті цієї влади.
Нас можна переслідувати за те, що ми користуємося простими і вічними свободами, дарованими від природи кожній людині, але витоптана трава розпрямляється, а викошена підростає знову. Навіть якщо землю закатати в асфальт, трава проросте, ламаючи його. І на кожного, наприклад, фермера, арештованого за друк жартома власних грошей, припадає тисяча таких самих вільнодумців, які непомітно і безперешкодно займаються натуральним обміном без інфлюючих грошей і без грабіжницьких податків.
Більш того, в економічні стратегії з іграшковими валютами мільйони людей грають з дитинства. Виростаючи, чимало з них починають капіталізувати свободу, а не монополію. Бо так вигідніше. Цінність свободи зростає, а монополії знецінюються.
Свобода – це самостійність, незалежність, відсутність або подолання будь-яких обмежень. Звичайно, свобода кожного обмежена свободами інших і природними наслідками власних вчинків, але такі обмеження долаються у прагненні гідно домовлятися і поводитися розумно.
Я вважаю, що майбутнє за соціальною доктриною віри в найвищу цінність людини, яка заснована на ідеї тотальної особистої автономії. Ця ідея включає три позитивних тенденції: атомізацію суспільства, атомізацію капіталу й атомізацію влади.
Атомізація суспільства означає, що суспільство служить людині простором самоосвіти, самоорганізації, самозайнятості. Суспільство є сукупністю відносин (соціальних зв’язків) людини з власною природою, включаючи людей, інші об’єкти й цінності.
Атомізація капіталу означає, що капітал служить людині інструментом самостійного визначення і розрахунку цінностей для створення надійних відносин, засобом розумного вибору, виходячи з того, що чим більше цінностей людина вкладає у відносини, тим більшої довіри заслуговує.
Атомізація влади означає, що влада служить людині системою реалізації свободи волі в усіх відносинах для самоудосконалення та самозахисту в згоді, довірі та солідарності з усіма людьми, без кордонів та податків, без ієрархій та привілеїв, без страху та насильства, без конфліктів і жертв, без меж.
Напевно, знайдуться бажаючі посперечатися з таким баченням майбутнього вільного людства. Але навряд чи хтось вважатиме за потрібне заперечувати той факт, що зараз поняття людини і людяності як ніколи актуальні.
Кожна людина є джерелом і власником істини, цінностей, суспільства, капіталу, влади і найбільше зацікавлена у своїй всеосяжності, повній досконалості, що, звичайно ж, включає в себе альтруїзм як один із критеріїв цінності людини. Суверенна особистість, слідуючи моральному закону віри в себе, вірності собі, володіння собою, прагне до самореалізації в служінні загальному благу, що невіддільне від її власного блага.
В центрі щасливого всесвіту завжди була, є і буде душа-творець власного буття, щаслива вільна людина. [ Згорнути уривок ]
|