Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу , щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
|
|
|
Крики рук
Лесик Панасюк
(Переклад:
Станіслав Бельський, Катерина Дерішева, Ія Ківа, Володимир Коркунов, Дмитро Кузьмін)
— kntxt,
2018.
— 112 с.
— (Серія: книжкова серія журналу «Контекст»).
— м.Харків. — Наклад 1000 шт.
ISBN: 9786177390823
Жанр:
— Поезія
— Збірки лірики
— Верлібр
|
Лінк із зображенням книжки:
|
| Рецензія |
|---|
|
11.09.2018
Автор рецензії: Наталя Бельченко
(джерело:
Журнал "ШО" 9-11(155-157) вересень-листопад 2018)
Той нечастий випадок, коли у книжці вірш має свого двійника — переклад російською. Оскільки перед нами верлібри, то переклад є, по суті, віддзеркаленням, іноді — уточненням. Назву видання підібрано таким чином, аби вона писалася однаково як українською, так і російською, власне, так виглядає й ім’я та прізвище автора. Тобто все вписується в концепцію суцільної луни, відлуння. Дмитро Кузьмін, Станіслав Бельський, Катерина Деришева, Ія Ківа та Володимир Коркунов зробили переклади російською, що розширить коло читачів збірки за кордонами країни. А Дарина Гладун із цього приводу
пише наступне: «Наразі ... [ Показати всю рецензію ]
видання книг-білінгв (українською мовою та мовою національних меншин) стало одним із засобів боротьби зі спекуляцією мовним питанням. Засадничою метою подібних
видань є об’єднання дискурсів сучасної української україномовної літератури та української літератури, написаної мовами нацменшин задля створення єдиного творчого поля та формування спільного шляху розвитку української літератури незалежно від мови написання текстів».
Лесик мовить про штучні моря на місці сел: «Турбіни гідроелектростанцій / перетворюють старі карти / перетворюють дошки пошани / перетворюють дитячі спогади / перетворюють імена родичів / і все на електроенергію». Ці рядки особливо відгукуються, коли стоїш у Циблях і дивишся на затоплену Канівським водосховищем церкву.
«Зранку очі закочуються до голови / наче кулі у лузу / закінчується світ / від тебе лишається тіль-
ки пульс». Опис раптового пробудження — неймовірно влучний. Далі з’являються качки, яким пощастило, на відміну від тих, які замешкали в питанні Голдена Колфілда. В основі будови вірша — саме «розповзання» асоціативних рядів, зауважене Олегом Коцаревим.
Цикл «Родове дерево» — своєрідний реквієм по померлих дітях. А в «Особистій африці» — рядки вічного пошуку самого себе: «Хто ти що досі чекаєш на світло / з незламною вірою у зеленого бога / що у подобі жінки переведе тебе на інший бік». Африка ще зринатиме у цій збірці, як і діти, власне
дитинство, згадка про яке пов’язана зі смертю прабабусі. [ Згорнути рецензію ]
|
|
25.07.2018
Автор рецензії: Дарина Гладун
(джерело:
Буквоїд)
«Метаметафоричні тексти Лесика Панасюка вражають не лише парадоксальним поєднанням образів та систем образів, але й особливою ритмомелодикою, характерною для верлібрів автора. Як і в «Камені дощу» та «Справжньому яблуці» поезії концентруються на внутрішніх переживаннях ліричного героя, і локалізуються, переважно, у його свідомості. Поліфонії майже всуціль монологічним текстам Лесика Панасюка додають голоси п’ятьох перекладачів, які доклалися до створення двомовної книги «Крики рук».
Наразі видання книг-білінгв (українською мовою та мовою національних меншин) стало одним із засобів боротьби ... [ Показати всю рецензію ]
зі спекуляцією мовним питанням. Засадничою метою подібних видань є об´єднання дискурсів сучасної української україномовної літератури та української літератури написаної мовами нацменшин задля створення єдиного творчого поля та формування спільного шляху розвитку української літератури незалежно від мови написання текстів». [ Згорнути рецензію ]
|
|
23.07.2018
Автор рецензії: Олег Коцарев
(джерело:
Літакцент)
Подібний принцип присутній і в новій книжці Лесика Панасюка «Крики рук». Тут теж можна зустріти і цікаві розлогі багатошарові метафоричні конструкції, що прочитуються цілими окремими сюжетами, й ефектні малослівні побудови. Як-от у цьому вірші, одному з найкращих у книжці:
Дитинство це падати в сніг
це падати в сніг падати в сніг
це падати
Падати в сніг це падати в сніг
це падати падати падати
падати в сніг
падати падати в сніг
У сніг
падати падати падати
Лесик Панасюк — дуже цікавий верлібрист, у його текстах є вишукана деталізація фактури, своєрідне «розповзання» асоціативних ... [ Показати всю рецензію ]
рядів. А дослідницьке, аналітичне спостереження за зображуваними реаліями чергується з неочікуваними, а тому сильними, спалахами сентиментальності. Або й із екзистенційною іронією:
Я читаю книжку великого формату
і почуваюсь інвалідом
і почуваюсь вагітною жінкою
На мене кидають зацікавлені погляди
листя-погляди
люди як осінні дерева кидають на мене погляди
люди як осінні дерева зі зламаними гілками
що наче руки складені на колінах
їхні руки наче зламані гілки валяються на колінах (…)
Книжка «Крики рук» — білінгва. Крім оригінальних віршів Панасюка, в ній також є російські переклади Станіслава Бельського, Катерини Деришевої, Ії Ківи, Володимира Коркунова та Дмитра Кузьміна. [ Згорнути рецензію ]
|
|
|
|
