Олександр Апальков : Не Бовари : оповідання : Анотація, уривок з книги.

Автор Олександр Апальков. Не Бовари : оповідання. У жанрах Романи, новели та оповідання, Мандрівне, Путівні нотатки. Анотація: Кни...


Олександр Апальков : Не Бовари : оповідання : Анотація, уривок з книги

Книжки за жанрами

Аудіокнижки (11)
Дитяча література (215)
Драма (18)
Критика (62)
Культурологія (47)
Мистецькі книжки (11)
Переклади (116)
Періодика (153)
Піксельні книжки (56)
Поезія (520)
Проза (1098)
Пропонується видавцям (21)

Всі книжки (1667)

Книжки за першою літерою назви
А Б В Г Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я A B C D E F G H I J K L M N O P R S T U V W 1 2 3 9

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання

зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".

Книжка

Не Бовари : оповідання

Олександр Апальков

— Склянка Часу*Zeitglas, 1999. — 88 с.
— м.Канів. — Наклад 1000 шт.

Перевидання. Можливість автографа.

ISBN: 966-7169-27-8

ББК: 84 Укр.7

Жанр:

— Романи, новели та оповідання
— Мандрівне
— Путівні нотатки

Анотація:

Книгу можна придбати післяоплатою 55 грн., замовивши її в редакції видавництва
zeitglas.kaniv@gmail.com

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

<table align=center width=320><tr><td align=center><a href="http://avtura.com.ua/book/270/"><img src="http://avtura.com.ua/images/books/270/383m.jpg" alt="О.Апальков. Не Бовари : оповідання" border=0></a></td></tr><tr><td align=center><a href="http://avtura.com.ua/book/270/">О.Апальков. Не Бовари : оповідання</a></td></tr></table>

Уривок з книжки

Рецензії в пресі (2)

Відгуки читачів (0)

Де купити (0)

Скачати файл

"....
— Сейчас будет Франкфурт, аэропорт. Ещё минут десять.
Она глядит на меня с сожалением и мукой. Голубые глаза, теперь, при большем свете, прячутся в тени длинных ресниц. Её широкие губы чуть приоткрыты. Грудь оттягивает серый под горло свитер.
—Я студентка. Учусь в Мюнстере. Архитектура. Четвёртый семестр.
— На каникулы?
— Еду в Италию.
—Я вам завидую. Там солнце, вино.
— Дело не в вине..., что вы ей-богу,— она грустно улыбнулась, показав ряд белых зубов и две ямочки на щеках,—там мой друг. Я поживу у него. С ним жить и работать. Надо деньги. На учёбу. Не знаю даже сколько там пробуду. ... [ Показати весь уривок ]