Антон Санченко : Баркароли : Оповідання : Рецензії в пресі.

Рецензії в пресі на книжку Антон Санченко. Баркароли : Оповідання. У жанрах Мариністика, Цикли різножанрових оповідань, Репринтне видання. Рец...
 
Антон Санченко : Баркароли : Оповідання : Рецензії в пресі
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам
доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Антон Санченко "Баркароли : Оповідання" (фото 1)
Баркароли : Оповідання

Антон Санченко

Факт, 2008. — 368 с. — (Серія: Exceptis excipiendis).
— м.Київ. — Наклад 4721 шт.

ISBN: 978-966-359-254-1

Жанр:
Мариністика
Цикли різножанрових оповідань
Репринтне видання

Анотація:
«Баркароли» — це пісні на воді. Тож у цій книжці багато пісень і морів. Лінива літня Адріатика поблизу Венеції й негостинне зимове Чорне море під Новоросійськом, величний Індійський океан і неозора Атлантика.
Вистачає також екзотичних портів, як ось Вішакхапатнам чи Мапуту, кранів, докерів, портових пивничок і суден. Причому кожне судно має не тільки написане на борті ім’я, але й прізвисько, яке гуляє на язиках моряків. Зовсім як у людей. А люди ж моря вважають слово «романтик» лайкою і співають лише під посвист вітру, коли їх ніхто не почує. Тому, щоб підслухати їхніх пісень, доводиться проблукати у морях половину життя. Але ті пісні того варті.

Для школярів: "Оповідання про книжку" можна почитати за адресою http://avtura.com.ua/article/26/

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (14) Відгуки читачів (2) Де купити (7) Скачати файл
Рецензія

09.10.2010

Автор рецензії: Лавринович Л.Б. (джерело: Доповіді конференції "Мариністика в художній літературі", Бердянськ, 2010)

У книзі “Баркароли”, як уже зазначалося, зображений пізніший досвід автора, який працював на риболовецьких суднах радистом. Це час, коли омріяна в “Нарисах бурси” свобода після закінчення училища досягнута і життєвий простір героя-розповідача розширюється до меж чи не всієї планети. Це відчувається вже в першому нарисі “Глобалізація”, назва якого, вочевидь, якнайточніше відображає дух середовища моряків. Останнє цілком нагадує міфічне “вавилонське стовпотворіння” народів. Морський шлях від одного до іншого порту світу – чи то Лімерик, чи Новий Орлеан – мішанина людей і речей звідусюди: “Перехід ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

03.02.2010

Автор рецензії: Таїсія Щерба (джерело: АртКавун)

22-24 жовтня у нашому місті проходила IX міжрегіональна спеціалізована виставка-ярмарок «Книжковий салон 2009», організатором якої вже вкотре виступає ХЕРСОНСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ.
В ярмарку-виставці взяло участь більше 20 видавництв: Києва («Балтія друк»), ДП «Самміт-книга»; Волині (Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія»); Одеси («Маяк», «Світ граля»); Запоріжжя (ТОВ «ЛІПС» ЛТД); Харкова («Пегас»); Тернополя (Підручники та посібники, «Сорока - білобока»); Львова (Видавництво «Старого лева»); Херсона (магазин «Книжний ряд»; літературний відділ Херсонського обласного ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

20.01.2010

Автор рецензії: Олег Коцарев (джерело: Український журнал)

Напевно, одна з найбільших нагород для автора журнальної статті (окрім, ясна річ, гонорару) – побачити, як за кілька номерів описана тобою проблема раптом починає „виправлятися“. Тільки нещодавно писав я в „Українському журналі“ про те, що в нас дивовижно мало мистецьких творів морської тематики, аж ось треба рецензувати нову талановиту книгу про моряків – „Баркароли“ Антона Санченка.

„Баркароли“ – це збірка оповідань, історій, які трапилися на кораблях чи з кораблями у різних океанах, морях і річках, видана в серії „Exceptis excipiendis“ видавництва „Факт“. Невипадково назва перекладається ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

20.01.2010

Автор рецензії: Ekain (джерело: Народна правда)

Якось по справах я перетнувся з людиною, яку не бачив багато років. Порозмовляли, поринули в спогади, трішечки похизувались своїми успіхами, серед яких, як водиться серед людей інтелектуальної праці, не останню роль відіграють всілякі дипломи, сертифікати, якими ми пообростали за роки радикальних змін роду занять, перекваліфікацій та переміщень по службових східцях. Зайшла тема, що ж з цього вантажу найцінніше і найкорисніше. "Знаєш", – казав я. "Найдорожчим для мене серед усіх цих свідоцтв і дипломів є диплом третього помічника механіка з електрообладнання". Того диплома я отримав від виїзної ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

20.01.2010

Автор рецензії: Леонід Тендюк (джерело: Літературна Україна)

Жовтень 2, 2008
Леонід ТЕНДЮК ("Літературна Україна")


Саме так – пісні. Нова книжка Антона Санченка, не так давно випущена у видавництві «Факт», зветься «Баркароли». А баркарола (з італійської) – «пісня у воді».

Наша Україна – морська держава. А про море, на жаль, нині пише небагато авторів. Тому-то Антон Санченко на сьогодні – унікальне явище в нашій літературі.

Він, колишній випускник мореплавного училища, працював на суднах у багатьох океанах-морях планети. Фах радиста дав йому змогу бути вдумливим і неголослівним автором-оповідачем. А ще, оскільки зрісся з морем, працюючи на ньому ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

20.01.2010

Автор рецензії: Галина Романенко (джерело: Літакцент)

«Юнак та море» – так хочеться для себе називати збірку оповідань Антона Санченка «Баркароли», щоби об’єднати у назві і мудрість повісті-притчі Гемінгвея (адже як не бути мудрим, коли ти стільки разів бував у морі), і романтичний ореол молодих героїв Жуля Верна. Недарма саме з творами цього класика пригодницької літератури вже порівнюють в рецензіях твори Санченка. Можна зробити припущення, що тут річ не стільки у якихось ідейних чи стилістичних паралелях, а насамперед – у читацькій рецепції. Адже «У пошуках капітана Немо», «Незаселений острів» та інші романи Жуля Верна для багатьох читачів стали ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

20.01.2010

Автор рецензії: Юрий Володарский (джерело: ШО)

На фестивале "Киевские Лавры" подходит ко мне человек и предлагает взять на рецензию книгу. Отягощенный печальным опытом общения с назойливыми графоманами, я начинаю отнекиваться: мол, далеко не о каждой книге готов писать. Человек спрашивает, о каких же книгах я готов писать. Отвечаю с вызовом: о хороших. Человек протягивает книгу и, пристально глядя в глаза, заявляет: "Эта - хорошая".

Хмыкнул, сунул в сумку, дома отложил в сторону. Взялся через пару недель. Прочел одну страницу, другую - черт возьми, действительно хорошая! Более того - уникальная. Потому что в современной украинской литературе ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

20.01.2010

Автор рецензії: Дана Рудик (джерело: Захід-Схід)

Секрет творчого успіху письменника-мариніста Антона Санченка, як на мене – у його стовідсотковій автентичности.
Бо бувають «кабінетні» таланти, на зразок Томаса Манна, чи Джона Ґолсуорсі. Митці такого штибу зазвичай здійснюють свої уявні подорожі та проживають шекспірівські пристрасті, сидячи у себе вдома за письмовим столом у зручних капцях.
А є митці, що пишуть «з натури», тобто щедро черпають творчий матеріал з власного багатого життєвого досвіду. Як Богуміл Грабал, Ромен Гарі, Карен Бліксен,.. Або ж Антон Санченко.
Його проза справжня, бо вона пахне... морем. Справжнім. Хто ж може розповісти ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

20.01.2010

Автор рецензії: Мирослава Крат (джерело: Друг читача)

Він знає, що таке бізань-щогла, кіль, клотик і справжній шторм. А також чим пахне море і чому моряків не можна називати романтиками. Він сам п’ятнадцять років ходив по морях, а це – достатньо, щоб побачити світу. Про те, що пов’язує море й літературу, наша розмова з Антоном Санченком – професійним моряком і письменником, який “кинув якір” у Києві і нещодавно випустив книгу про свої морські мандрівки.

– Що спонукало вас стати на письменницький шлях?
– Десь у четвертому класі ми з двома друзями писали по черзі фантастичну повість. Починали утрьох, продовжували удвох, бо один вирішив, що він не ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

20.01.2010

Автор рецензії: Андрій Бондар (джерело: Газета по-українськи)

Нарешті з’явилося те, чого так гостро бракувало вітчизняному письменству. Збірка оповідань Антона Санченка ”Баркароли” (2008) кілька тижнів тому видана київським ”Фактом”. Вона засвідчила появу живої та сучасної української морської прози.

Свого часу нам бракувало власної держави й власного моря, а разом із тим не було в нас свого Стівенсона, Верна, Конрада або Сабатіні. Не було української літератури, створеної людиною, яка довгими місяцями могла не бачити на обрії нічого, крім моря, і нікого, крім його трудівників. Лише тепер проза Санченка компенсує відсутність питомо української морської ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

20.01.2010

Автор рецензії: Тетяна Мельник (джерело: Захід-Схід)

Якби Зігмунду Фройду довелося прочитати книгу Антона Санченка, то на що би перше великий магістр психоаналізу звернув увагу? Звісно, усі можливі версії відповідей філософа є досить умовними, якщо не сказати вигаданими, та все ж… Чи не здалися б, скажімо, Фройдові еротично-іронічні замальовки з вуст моряка, що перебував «на сьомому місяці рейсу» , рефлексіями, зумовленими видозмінами притлумленого сексуального бажання, а всі морські пригоди та подорожі не більше, ніж фантазуванням творчої особистості? Перевага сучасних читача та автора порівняно із читачем (автором) початку минулого століття, певно, ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

20.01.2010

Автор рецензії: Вікторія Поліненко (джерело: Український тиждень)

Милозвучна італійська «баркарола» приховує в собі кілька значень. Опосередковано романтичне стосується музичного жанру, де домінує мінорна розміреність, котра нагадує легеньке погойдування на хвилях. А буквальний сенс пісні венеційських гондольєрів більш брутальний: човен плюс бортова хитавиця. В прозовій збірці Антона Санченка «Баркароли» перемогла романтика. Авторові, який півтора десятка років працював на пароплавах, від початку поталанило з матеріалом: далекі мандрівки, зворотний бік відомих туристичних маршрутів (один опис портової Венеції чого вартий), триповерхові музичнопоетичні алюзії, ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

20.01.2010

Автор рецензії: Наталія Богренцова (джерело: Політична Херсонщина)

Літературна мариністика та ще й українською – річ досить екзотична. Та було б дивно, якби в Україні, морській державі, не писали б про море рідною мовою. І дійсно – пишуть. Нещодавно у київському видавництві «Факт» вийшла друком збірка оповідань «Баркароли» молодого письменника Антона Санченка.


Для нас, херсонців – це неабияка подія, бо автор – майже наш земляк. Народився у Херсоні, і хоча родина переїхала до Києва, влітку відпочивати приїжджав до нас. Тут і заразився вірусом морської романтики, що привело його до херсонської мореходки, після закінчення якої обійшов на великих і маленьких ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

19.01.2010

Автор рецензії: Тетяна Дігай (джерело: Артвертеп)

Прискіпливий читач одразу ж запитає – до чого тут дактиль, та ще й вкупі з Гомером? Спробую пояснити. Як на мене, від заголовку книги тягнеться вервечка цікавих асоціацій. Баркарола (від італ. barka – човен) – пісня, яку співали венеційські гондольєри. Вона має характерний малюнок ритму, що створює відчуття хилитання на хвилях – 6/8. Графічно це виглядає так: І - - І - - . А ну придивіться уважно, шановні друзі, вам цей умовний малюнок нічого не нагадує? Правильно, це – дактиль, поетичний трискладовий розмір, в якому після першого наголошеного складу стопи йдуть два ненаголошених. А Гомерова «Одіссея», ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

Реклама
Rambler's Top100